ЗСУїзм Дмитра Коломойцева як релігія сучасного бачення майбутнього: панельна історико-культурна дискусія у культурному центрі «Будинок на Троїцькій» у Дніпрі

Сьогодні нелегко знайти людину, яка не знала б, що таке ЗСУ. Населення України абсолютно впевнене у незламності духу, силі та непереможності своїх захисників, агресори ж, навпаки, ненавидять їх та бояться. А ось такий термін, як ЗСУізм, з’явився зовсім недавно і поки що не отримав повсюдного поширення. Так що ж таке ЗСУїзм? Можливо, ЗСУїзм – це нова релігія, чи модний напрямок у мистецтві, чи таємний орден, куди входить обмежена кількість посвячених чи якась секретна зброя? Саме з тим, що ж ховається за терміном «ЗСУїзм», і намагалися нещодавно розібратися самі учасники ЗСУ, волонтери, митці та представники громадськості під час панельної історико-культурної дискусії, яка пройшла першого жовтня у Дніпрі, у добре відомому мешканцям міста культурному центрі «Будинок на Троїцькій».

ЗСУїзм Дмитра Коломойцева як релігія сучасного бачення майбутнього

Цього дня тут з великим успіхом відбулася презентація нових робіт ветерана російсько-української війни, художника Дмитра Коломойцева, якому, власне, й належить термін «ЗСУізм» — його вже навіть інколи називать першим пророком ЗСУїзму.

Кожна робота митця – це символ нашої майбутньої перемоги над агресором, опосередкована алюзія на культові предмети та святині, які є неодмінним атрибутом будь-якої зі світових релігій. Причому саме наповнення їх новим змістом частково пояснює виникнення такого терміну, як «ЗСУїзм – це авторське бачення суті сьогоднішніх важких та героїчних часів, яке надалі має стати їх загальновідомим символом.

ЗСУїзм — це найбільш знакові постаті української історії та символи перемоги українського народу, які стоять пліч-о-пліч з героями сучасності – все разом це утворює свого роду Вівтар Перемоги.

«Як митцю мені хочеться привернути увагу світової громадськості до того, що відбувається зараз в Україні, – каже про свої роботи художник. — Сьогодні у нас відбувається не що інше, як боротьба добра зі злом – причому саме в тому ключі, як це описано у будь-якій світовій релігії.

Тому я створив деякі об’єкти, сконцентрувавши увагу на яких можна чітко це зрозуміти. Що ж до перспектив нової релігії – так, мабуть, можна назвати ЗСУїзм, – поки що не дуже зрозуміло, що з неї може народитися у майбутньому.

За сакральне значення цих об’єктів я відповідальності не несу, на мені лежить лише, так би мовити, художня частина: я використовував суто українські символи, які, як на мене, найповніше розкривають події, що відбуваються сьогодні. А релігійна концепція того, що являє собою ЗСУїзм, уже якось сама поширюється далі».

Взагалі, не лише ЗСУїзм, а й мистецтво загалом нерідко передбачає і навіть програмує майбутнє, тобто намагається візуалізувати картину завтрашнього світу.

Далі про те, яким українці його бачать та щодня роблять, говорили відомі художники, поети, письменники, історики, музиканти, військові, капелани, волонтери, журналісти, творці програми «Культурна столиця» (КУСТ), а також засновниця «Ландшафтного парку Світлани Кульбашної в сел. Військове» і за сумісництвом настоятелька осередку тарасовірів на Порозі Світлана Кульбашна.

Під час панельної дискусії соратник Дмитра Коломойцева по творчому об’єднанню військовослужбовець Євген, який працює під псевдонімом «Хтивий Каратєль», представив присутнім кілька розділів зі своєї збірки «30 кроків нацифікації», яка незабаром вийде до друку.

Художній задум автора переміщує постаті класиків української літератури у реалії сучасної російсько-української війни – Леся Українка, Василь Стус, Григорій Сковорода та інші знакові постаті української культури словом та ділом знищують ворога.

«30 кроків нацифікації» — це розповідь про тридцять років української державності, про покоління тридцятирічних, які народилися вільними у вільній країні та борються сьогодні за свою свободу та майбутнє своєї батьківщини. Це розповідь про минулі війни із москалями, жодної з яких ми не програли, бо не втратили своєї ідентичності.

Вільні українці, як і раніше, живуть на своїй землі, в руках у них зброя, а в голові – Заповіт, – зазначив Хтивий Каратєль. – «30 кроків» — це голоси класиків та сучасників, які поклали життя за те, щоб ми могли вільно і сміливо говорити про нашу з ними спільну історію.

Тридцять років ми крокували своїм шляхом, уникнувши хворої смертю імперії. Рашисти зрозуміли, що силою затягнути нас у минуле не вийде, тож вирішили фізично винищити український народ війною – денацифікувати.

Але зграя рашистів погано вчила свою історію, яку насправді писали ми — українці. Ну що ж, як кажуть: треба повторити – і ми розвалимо цей курник, причому якісно та з гумором. Ось про це і розповідає збірка «30 кроків нацифікації», – сказав військовий художник.

Бойовий настрій учасників історико-культурної дискусії ще посилився завдяки виступу ансамблю ЗСУ «Назустріч Сонцю». На закінчення нам хотілося б навести слова присутнього на дискусії відомого журналіста Айдера Муждабаєва, який зазначив, що неофіційне гасло заходу та концепція Дмитра Коломойцева «Усе понад усе» якнайкраще відображає важливість сьогоднішнього історичного моменту та відповідальність, що лежить на всіх тих, хто наближає українську перемогу.

«Те, що спадає на думку Дмитру, абсолютно не штучно, а, навпаки, дуже природно, невимушено. Кожна його картина – як і ЗСУїзм загалом – це, напевно, прямий зв’язок із Богом, і ми з вами зібралися тут сьогодні разом не просто так».