МІНІ-МОНУМЕНТИ — 2: виставка робіт Анни Атоян у арт-галереї «Зелена канапа»

За ті нескінченні місяці, що на території нашої країни ведуться бойові дії, наш народ уже звик до того, що «війна війною, а івенти (зокрема і виставки) – за розкладом». Декілька днів тому у відомій львівській арт-галереї «Зелена канапа» відбулося відкриття виставки робіт Анни Атоян МІНІ-МОНУМЕНТИ — 2 (зазначимо у дужках, що МІНІ-МОНУМЕНТИ — 2 це вже друга виставка художниці у цій галереї – перша пройшла у червні 2021 року і називалася просто МІНІ-МОНУМЕНТИ).

МІНІ-МОНУМЕНТИ -2

Як і на минулій виставці МІНІ-МОНУМЕНТИ, на нинішній виставці  МІНІ-МОНУМЕНТИ — 2 представлено сім тематичних міні-монументів, дуже особистісних — на відміну від публічних монументів, — які являють собою арт-комплекси, де живопис, левкас та батік доповнені 3d-об’єктами, тобто міні-скульптурами, виготовленими з бавовняної вати.

Саме такими методами користувалися українські жінки у давнину, щоб створити в домашніх умовах прикраси для новорічної ялинки, прикраси для себе чи іграшки для дітей та онуків. Мабуть, саме так вони могли реалізувати власні творчі пориви – для цього не потрібно було жодних спеціальних матеріалів а досить було того, що мали в кожному будинку.

Анна стала виконувати міні-монументи після того, як створила колиску з підвісними фігурками для свого онука, який нещодавно народився. Експеримент виявився вельми цікавим та більш ніж своєчасним у контексті сьогоднішньої уваги до жіночої творчості та технік наївних майстрів минулого.

Отже, запрошуємо всіх бажаючих завітати на виставку Анни Атоян МІНІ-МОНУМЕНТИ -2 у галереї «Зелена канапа» за адресою м. Львів, вул. Вірменська, буд. 7. Виставка працює до 10 грудня.

Всю інформацію, що вас цікавить, про виставку МІНІ-МОНУМЕНТИ -2 ви зможете отримати, зателефонувавши за тел. 032 235 75 49 або 050 66 50 603 (Олеся Домарадзька) або перейшовши за посиланням www.artgreensofa.com.

Ну, а на закінчення – як свого роду постскриптум – кілька рядків, написаних самою Анною Атоян.

Перша думка –

Цього не може бути,

друга – не думала, що доживу до такого.

Минуле лишилось в минулому,

здається в попередньому житті.

Чим більше нас затягувало

В війну, блекаути,

тривоги, тим недоречно яскравішим,

безтурботним , майже міфічним, несправжнім,

почало здаватися минуле.

Ніби все це було не зі мною, не з нами.

Отже недоречне минуле, якого не було….

і трохи сьогодення,

яке, сподіваюсь,

Скоро стане минулим.

Анна Атоян