Коваленко Ігор | 09:13 23.04.2026 | 1868
Була колись така загадка: «без вікон, без дверей повна хата людей» (найбільш радикальні з нас замість другої частини фрази вимовляли «повна д..а огірків»). У ті далекі часи у цій загадці йшлося про найзвичайнісінький огірок – але ж недаремно у ті ж самі роки дуже популярною була пісня «ми народжені, щоб казку зробити бувальщиною». І ось не так давно у Бразилії дійсно з’явився будинок «Casa Tupin» (за іншими джерелами, «Casa Tupinambás» – прим. ред.), у якому, правда, є двері, проте немає жодного вікна – як бачимо, мінімалізм не просто не збирається здавати позиції, але навпаки, як то кажуть, набирає обертів. Ця особливість, власне кажучи, й є головною фішкою проекту, при який ми сьогодні й хочемо вам розповісти.

Житловий будинок «Casa Tupin», у якому відсутні звичайні вікна як такі у нашому розумінні, спроектувала та збудувала у 20 кілометрах від міста Бразиліа архітектурна компанія «Bloco Arquitetos» (очільники – архітектори Даніель Мангабейро, Енріке Коутінью та Матеус Секо). Будинок «Casa Tupin», розташований у однойменній закритій резиденції, зовсім не має вікон, а доступ сонячного світла всередину «Casa Tupin» натомість них забезпечують спеціальні ажурні стіни (про це окремо йтиметься далі).
Резиденція «Casa Tupin» має загальну площу 420 кв. м. і збудована у вигляді прямокутної споруди з великим центральним двориком. Проект «Casa Tupin» розроблено таким чином, щоб поєднати внутрішній та зовнішній простір із внутрішнім двориком, який окрім того, що є чудовим місцем для відпочинку, виконує функції сполучного ядра усієї резиденції «Casa Tupin».

Як кажуть автори проекту, уся резиденція «Casa Tupin» спроектована так, щоб стати свого роду посередником між життям її мешканців та навколишнім ландшафтом – саме завдяки продуманим рішенням щодо поєднання внутрішнього та зовнішнього просторів через центральний дворик, попри повну відсутність традиційних вікон, інтер’єр «Casa Tupin» не виглядає темним, а, навпаки, залишається повністю освітленим.

«Casa Tupin» – це будинок без вікон, який сам по собі є вікном, – кажуть автори проекту «Casa Tupin. – Замість того, щоб відкривати окремі краєвиди, наш проект прагне перетворити весь архітектурний об’єкт на посередника між внутрішнім життям та навколишнім ландшафтом». І саме такий підхід дозволяє створити будівлю, яка взаємодіє з навколишнім середовищем завдяки своїм експлуатаційним характеристикам, а не завдяки прозорості». Два головні матеріали, які використані для зведення «Casa Tupin», – це руда цегла та сірий бетон. Пористий фасад цегляної кладки одночасно забезпечує як доступ у будинок сонячних променів, так захист від сонця – він фільтрує промені й одночасно забезпечує вентиляцію приміщень.

Замість масштабних скляних поверхонь вертикальні площини між піднятою бетонною плитою та глибокою конструкцією даху «Casa Tupin» виконані з цегли коралового кольору – у вигляді суцільних стін або екранів, схожих на пористі блоки, що огортають будинок текстурою та фільтрованим світлом.

Вибрані з огляду на довговічність та стабільність складу, цегла та бетон захищають внутрішний простір «Casa Tupin» від надмірного перегрівання. «Стримана колірна гама дозволяє світлу, тіні та часу стати частиною архітектури, – так кажуть автори проекту. – А завдяки пористій структурі фасадів вони одночасно виконують функції сонцезахисту та постійного вентиляційного фільтра, забезпечуючи циркуляцію повітря в усіх напрямках по всьому будинку», – зазначають архітектори.

Планування усіх приміщень та зон «Casa Tupin» розроблено таким чином, щоб забезпечити максимальну поперечну вентиляцію та втілити концепцію будинку як цілісний архітектурний досвід, який повністю відповідає конструктивній логіці проекту. До речі, у якості головної особливості інтер’єру «Casa Tupin» слід відзначити вважати душ, що нагадує тропічний водоспад.

Забезпечили автори проекту і натуральну вентиляцію під будинком, припіднявши його частину на три чверті над землею на 12 колонах. Окрім забезпечення природної вентиляції під будинком, це рішення забезпечило збереження наявного рельєфу місцевості та дозволило місцевим рослинам рости під будинком, а тваринам – таким, як, наприклад, ящірки чи сичі, – вільно переміщатися до патіо. Дерево, розташоване у центрі двору, росло на цій ділянці й раніше – його навмисно зберегли під час будівництва «Casa Tupin».

Отже, підводячи підсумки, слід відзначити наступні ключові особливості проекту «Casa Tupin».
Екологічне посередництво: замість використання вікон для «точкових видів», вся оболонка будівлі є посередником між внутрішнім життям та навколишньою бразильською саваною (серраду).
Продуктивність понад прозорість: пориста цегла діє як постійний вентиляційний фільтр, дозволяючи повітрю проходити через всю конструкцію, захищаючи її від надмірного тепла.

Піднята конструкція: будинок стоїть на 12 колонах, що дозволяє природній вентиляції проходити під ним, а місцевій флорі та фауні вільно їснувати внизу – саме такий засіб фахівці «Bloco Arquitetos» часто застосовують як пасивний мето клімат-контролю.
Внутрішній фокус: хоча ззовні інтер’єр здається непрозорим і закритим, він спроектований як відкритий, плинний і зосереджений на внутрішніх дворах та інтегрованій у природі.

Джерело – e-журнал DEZEEN