Коваленко Ігор | 23:08 09.11.2025 | 2450
Почнемо, як то кажуть, здалеку. Як ми неодноразово відзначали у наших попередніх публікаціях, навіть зараз, коли війна триває вже майже чотири роки, усі зусилля агресорів перетворити життя нашого народу на некерований хаос розбиваються вщент – і не в останню чергу завдяки тому, що більшість українців попри усім негараздам воєнного часу продовжує свою професійну діяльність. Це у повній мірі стосується й тих, хто працює у сфері будівництва та архітектури. Отже, наші девелопери інвестують у нові об’єкти real estate (англ. нерухомість – прим. ред.), найскорішого зведення яких потребують жорсткі реалії нашого сьогодення, архітектори розробляють їх проекти, а забудовники та будівельні компаній ці об’єкти зводять. Так усі, хто працює у архітектурно-будівельній сфері, відповідають на численні виклики, які ставить перед українським суспільством ця війна – і перш за все на те, що попит на житло з причин, які не заслуговують на згадку, невпинно росте. Втім, тут треба зробити невеликий ліричний відступ і зазначити, що не усі сприймають цей факт позитивно. Зокрема, у соціальних мережах нам довелося спостерігати, як на повідомлення про те, що одна з девелоперських компаній розпочала будівництво сучасного ЖК у центрі столиці один з користувачів відреагував більш ніж скептичним постом, та ще й з активним використанням ненормативної лексики. Звичайно, кожен має право на власну думку, але нам, зокрема, набагато ближче формула Г. Моргана «business as usual», яку Вінстон Черчілль на початку першої світової перетворив на гасло, перевірене часом та схвалене зараз президентом України. Тож ми сподіваємося, що будівництво житлових і громадських споруд в Україні буде йти тими ж темпами. Але, як нещодавно стало відомо, подальше будівництво буде здійснюватися з урахуванням одного нюансу: усі житлові та громадські простори, які зводитимуться в українських містах, тепер обов’язково будуть повинні відповідати міжнародному стандарту ISO 21542 – що, власно кажучи, і є темою цієї публікації.

Кілька днів тому Україна нарешті затвердила новий національний стандарт ДСТУ ISO 21542: 2025 «Будинки і споруди. Доступність та зручність використання урбанізованого середовища» – про це нещодавно повідомило наше Міністерство розвитку громад та територій. Відтепер ISO 21542:2025 визначатиме відповідність будівель й громадських просторів міжнародно визнаним параметрам безбар’єрності: йдеться, зокрема, про ширину дверей, кут нахилу та ширину пандусів, логіку навігації, вимоги до освітлення, звукових сигналів, доступності вбиралень і місць загального користування тощо.

Можливо, це прозвучить трохи пафосно, але справа йде саме так: в Україні стартувала нова ера будівництва – бо відтепер кожен будівельний проект обов’язково проходитиме перевірку на безбар’єрність у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. Це рішення нашого уряду має кардинально змінити підхід до справи створення житлових і громадських просторів, щоб зробити їх по-справжньому зручними для всіх верств населення.

ISO 21542 – це європейський еталон у сфері доступності, застосовуваний у країнах ЄС, Японії, Канаді, Австралії та інших, як то кажуть, цивілізованих країнах. А відтепер він офіційно діє і в Україні як національний стандарт.

Безбар’єрність – це, перш за усе, забезпечення комфорту, гідності і рівних можливостей для кожної людини (про що, власно кажучи, з давніх часів мріяли найкращі уми людства). Безбар’єрність – це повна зміна принципів проектування, яка тепер ставить саме людину на чільне місце будь-якого рішення у сфері проектування та будівництва житлових та громадських просторів.

Тож Україна відтепер приводитиме безбар’єрність кожного простору у відповідність міжнародному стандарту ISO 21542, щоб кожний громадянин, незалежно від віку, стану здоров’я та інших соціальних ознак, міг вільно і комфортне почуватися у будь-якому громадському просторі.

N.B. Треба зазначити, що впровадження стандарту ISO 21542 в українську нормативну базу вже триває. Так, наприклад, чинні державні будівельні норми щодо інклюзії будівель і споруд (ДБН) – зокрема, зміна №2 та майбутня №3 – розроблялися вже з урахуванням вимог міжнародного стандарту ISO 21542.

Це забезпечує узгодженість українських норм із сучасними європейськими підходами до проєктування безбар’єрного середовища. Тож впровадження ISO 21542 цілком можна вважати черговим кроком до європейської інтеграції України, який забезпечить формування сучасних, безпечних та дружніх до людини просторів і зробить доступність нормою життя.

Ну, а тепер – трішки детальніше про те, як впровадження ISO 21542 буде виглядати на практиці. Відтепер архітектори, проектувальники та експертні організації під час подання документації мають заповнювати обов’язковий цифровий чек-ліст. У ньому підтверджуватиметься відповідність об’єкта будівельним нормам щодо інклюзивності, передбаченим стандартом ISO 21542.

Це означає, що державна система не прийме проект, якщо він не передбачає, зокрема, пандусів і зручних входів, доступності санвузлів та ліфтів, безпечних маршрутів для людей з порушенням зору та слуху, умов для пересування батьків з дитячими візками, врахування потреб інвалідів, людей старшого віку та вагітних й ще деяких нюансів, прописаних у міжнародному стандарті ISO 21542.

За даними Міністерства цифрової трансформації, такий контроль має стати стандартом і виключити ситуації, коли будівлі здаються в експлуатацію, але залишаються недоступними для значної частини громадян. Як ми вже зазначали, всупереч усім пов’язаним з війною негараздам, українські мегаполіси вельми стрімко оновлюються: зводяться нові дитячі та учбові заклади, станції метрополітену, спортивні майданчики, громадські та житлові комплекси etc. Але й досі ще навіть у щойно зведених будівлях вельми часто можна зустріти вузькі входи, високі бордюри, важкі двері без автоматичного відкриття або відсутність найменшого натяку хоча б на щось на кшталт пандусу .

Що ж, треба сподіватися, що суворе дотримання міжнародного стандарту ISO 21542, підтверджене за допомогою вищезгаданого цифрового чек-ліста допоможе, нарешті, прибрати цей, з дозволу сказати, тренд. Бо замість формального підходу забудовникам доведеться справді проектувати з урахуванням потреб всіх і кожного, у тому числі й людей з різними фізичними вадами. По суті, безбар’єрність є вигодою для кожного – бо зручність пересування містом однаково сприятлива і для пенсіонера з тростиною, і для мами з візочком, і для студента на електросамокаті.

Втім, запровадження цифрового чек-ліста — це лише перший етап дотримання стандарту ISO 21542. Згодом система може розширитися, а відповідальність за порушення вимог безбар’єрності планують посилити. Держава робить крок назустріч принципу: «Доступність – це не привілей, а норма».

Нові правила, що вимагають суворого дотримання стандарту ISO 21542, змінюють саму логіку будівництва – тож відтепер Україна рухатиметься до європейських стандартів не через лозунги, а через конкретні механізми контролю. І це добрі новини для мешканців українських міст: кожен з них тепер зможе вільно пересуватись і користуватися міськими просторами. Безбар’єрність перестає бути «опцією» — вона стає правилом гри.

Фото з відкритих джерел