Мета-сад в центрі Києва: простір для переосмислення історії та боротьби за національну ідентичність в контексті українського досвіду

Як ми неодноразово зазначали, за ті кілька років, що наша країна змушена вести непримирену війну з агресором, деякі прислів’я та афоризми перестали сприйматися як беззаперечні аксіоми. Зокрема, наприклад, такий постулат, як «коли говорять гармати, музи мовчать», давно вже, як то кажуть, «не працює». Про це переконливо свідчить хоча б той факт, що ми регулярно розповідаємо на нашому блозі про виставки українських митців – як у нашій країні, так і за кордоном, – а також про численні мистецькі івенти та арт-проекти. Один з таких арт-проектів було презентовано кілька днів тому у Києві – у сквері на вул. Рейтарській, 8. Йшлося про те, що за деякий час на цьому місті, майже у центрі столиці, з’явиться нова арт-локація, а саме – мета-сад, присвячений видатному українському графіку Георгію Нарбуту. Втім, перш ніж ми розповімо читачам про цей, без жодного сумніву, знаковий проект, треба зробити невеликий, так би мовити, ліричний виступ, і нагадати про те, що таке мета-сад.

Мета-сад в центрі Києва

Отже, мета-сад – це не просто місце, засаджене різноманітними представниками царства Флори. Сам термін «мета-сад» має англомовне походження і має на увазі не просто фізичний об’єкт, а скоріше концепцію саду як місця, де скульптура, ландшафт, пам’ять та сучасність створюють єдиний ансамбль задля діалогу поколінь. Інакше кажучи, мета-сад – це сучасний підхід до простору, використання його як місця для критичного осмислення історії та боротьби за ідентичність, а в контексті українського досвіду – ще й боротьби з імперськими наративами та окупацією. Тобто, мета-сад — це не просто ділянка, засаджена фруктовими деревами, а багатогранний простір, що об’єднує знання, боротьбу та пам’ять в сучасному контексті. І в даному конкретному випадку це – пам’ять про видатного українського графіка Георгія Нарбута.

Георгій Нарбут (фрагмент картини Бориса Кустодієва)

Досьє: Георгій Нарбут – український художник-графік, ілюстратор, ректор і один із засновників Української академії мистецтв, член відомого художнього об’єднання «Світ мистецтва». Автор перших українських державних знаків — банкнот і поштових марок УНР (до речі, створену ним малу Державну печатку затвердив особисто гетьман Павло Скоропадський). Нарбут, працюючи над своєю славнозвісною «Українською абеткою», поєднав давній український стиль письма із актуальними на той момент логотипами, створивши тим самим абсолютно новий – знову ж таки на той момент – бренд. Творчість Нарбута стала яскравою сторінкою в українському мистецтві – недаремно його називали одним з найвизначніших графіків сучасності.

Ну, а тепер, коли, так би мовити, усі крапки над «і» розставлені, ми можем повернутися до власно арт-проекту, який було презентовано 3 вересня у сквері на вул. Рейтарській, 8. Саме цей сквер, згідно проекту, за три роки має перетворитися на мета-сад, присвячений Георгію Нарбуту – точніше кажучи, його пам’яті. N. B. Слід зазначити, що цей арт-проект є частиною більш масштабного проекту «Sophia Park Residence», організатором й інвестором якого виступила українська інвестиційна компанія «Dovgiy Family Office» спільно з громадою місцевих жителів, митцями та архітекторами – втім, детальніше про цей проект ми розповімо нижче.

Отже, за три роки сквер має перетворитися на вічнозелений мета-сад, де рослини будуть квітнути у різні пори року. Грунт планують не підіймати, аби не пошкодити коріння наявних дерев, а усі існуючі дерева збережуть – адже недаремно їх два роки доглядав арборист Володимир Ветроградський. Архітектурне рішення арт-локації розробила архітектурна майстерня «Yunakov Architects» (засновник і СЕО – Федір Юнаков) у колаборації із студією ландшафтного дизайну «Фрейя» (власниця та головний ландшафтній дизайнер – Юлія Поцелуйко).

Фрагменти робіт Георгія Нарбута

Головним елементом арт-локації – так би мовити, візуально домінантою – стане присвячена Георгію Нарбуту скульптурна композиція, яку створить Назар Білик. Поєднання ландшафту та скульптурної композиції, за задумкою організаторів проекту, має стати простором пам’яті та діалогу поколінь, поєднати культурну спадщину й сучасне міське середовище.

– Створювати пам’ятний знак людині, яка визначила і розробила візуальний бренд України – дуже відповідальна робота. Важливо навіть не створити портрет, а передати цілісний образ Нарбута як представника епохи модернізму. Цією скульптурою я немов розмовляю про мистецтво. У силуеті видатного графіка – основа його життя, пристрасть, захоплення, любов. Я хотів, щоб його почерк – ясний, точний, елегантний – говорив з нами та був впізнаваним для нащадків, – зазначив митець під час презентації.

Автор скульптурної композиції Назар Білик

– В основу майбутнього скульптурного пам’ятного знаку взято автопортрет Георгія Нарбута, – каже куратор проекту Таня Шатц. –  З фронтального боку глядач бачить цілісну графічну постать митця, яка з іншого ракурсу розчиняється в абстрактних ритмах та площинах. Це досконалий авторський принцип роботи Назара Білика, який виявляє людину через «порожній»/негативний об’єм і деструкцію контурів. Прямокутна цільна форма відсилає глядача до торця книги, а також є своєрідним стовпом – це символ фундаментальності та структури, що підтримує простір пам’яті. Пам’ятний знак стане перлиною мета-саду. Скульптура і простір саду працюватимуть як єдиний механізм пам’яті: ландшафт налаштовує відвідувача саду на сприйняття, маршрутні стежки ведуть погляд, а глядацька присутність виявляє митця «тут і тепер». Мета-сад буде примножувати пам’ять про життя та творчість Георгія Нарбута, й найважливіше те, що ця пам’ять оживе через присутність людей. Мета-сад переводитиме пам’ять з форми в процес – у простір, де минуле працює на майбутнє попри війну.

Куратор проекту Таня Шатц

Ну, а тепер треба зазначити, що мета-сад має бути створений поруч із тим місцем, де понад сто років тому працював Георгій Нарбут. Тож  проект «Sophia Park Residence», про який йшлося вище, поєднує в собі перетворення скверу на мета-сад і ревіталізацію історичних будівель, розташованих за адресою провулок Георгіївський, 9. До речі, цей проект вже отримав Міжнародну премію в галузі нерухомості «International Property Awards» як найкращий проект ревіталізації в Європі.

«Ми зберігаємо кожну цеглину, відновлюючи автентичний колір фасадів Києва XIX століття. Ми робимо акцент на відновленні автентичності киівського модерну, даючи йому друге життя», – підкреслив керівник проекту від інвестора Олександр Шовкалюк. А архітектор проекту Микола Каращук зазначив: «Це місце вимагає особливого підходу з повагою до минулого. Ревіталізація трьох будівель об’єднує їх різні стилі у єдиний сучасний ансамбль і цілісний простір».

Підбиваючи підсумки нашої розповіді, можна сказати, трішки перефразувавши пам’ятні багатьом з нас ще з шкільних часів рядки: «усього за три роки тут буде мета-сад». Ну, а нам залишається тільки побажати організаторам й усім учасникам проекту «Sophia Park Residence» подальших творчих успіхів – і, саме головне, найскорішої перемоги над ворогом.

Фото з відкритих джерел