Авангард в Україні: два виставкових проекти у межах Avant-Garde Kyiv Fest – 2025 – згадати усе, або повернення імен українських авангардистів у сучасний культурний простір

Кожному з нас, без сумніву, відомий сталий вираз про те, що, «коли розмовляють гармати, музи мовчать» (до речі, авторство його приписується Цицерону – прим. ред.). Але, як нам теж чудово відомо, життя вносить свої корективи абсолютно в усе, а у воєнні часи – й поготів. Тож і музи – принаймні, українські – сьогодні аж ніяк не мовчать, а, навпаки, говорять у весь голос – можливо, саме для того, щоб гармати скоріш замовкли. Бо ж немає ніяких сумнівів у тому, що мистецтво – тим більше, саме наше, українське – у такі важкі часи цілком може, як би дивно це не звучало, виступати джерелом натхнення та опору українського народу. Особливо цей наратив працює, якщо йдеться про те, щоб, так би мовити, «припасти до витоків» – по-перше, це посилює нашу національну самоідентифікацію та сприяє усвідомленню власних культурних кодів, по-друге, допомагає сформувати уявлення тієї ролі, яку українське мистецтво відіграє у світовій культурі. З цієї точки зору вельми показовим є той факт, що у Музеї Авангарду у Києві одночасно відкрилися відразу дві виставки, присвячені українському авангарду: «Авангард. АРМУ. Історія» та «Авангард. Культур-Ліга» – втім, про усе по порядку.

Авангард в Україні

Музей Авангарду було засновано у листопаді минулого року як чергову – до речі, вже десяту – філію Музею історії міста Києва. Місія Музею Авангарду була визначена як посилення уваги до збереження української культурної спадщини.

Тут маються на увазі, зокрема, повернення імен українських авангардистів у сучасний культурний простір, освітлення боротьби українського авангарду за самоідентичність, підкреслення тяглість ідей у мистецтві ХХ століття та формуванні цілісної колекції, доступної для громадськості й меценатів.

N. B. Слід зазначити, що увага до українського авангарду вже становиться тенденцією: так, наприклад, зовсім нещодавно ми вже розповідали нашім читачам про те, що кафедри «Дизайну та 3D-моделювання» і «Дизайну та інтер’єру» ХНУМГ імені О.М. Бекетова саме зараз вже втретє проводять відкриту міжнародну дизайн-акцію, присвячену українському конструктивізму і особисто харківському конструктивісту Василю Єрмилову (про якого, зокрема, йтиметься далі – прим. ред.).

За рік існування Музею Авангарду його співробітники зібрали чи не триста робіт українських авангардистів – попри більш ніж непрості умови воєнного часу це усе ж таки стало можливим виключно завдяки співпраці художників, колекціонерів, науковців і партнерів.

І ось тепер, до річниці заснування Музею Авангарду, тут було презентовано одразу два виставкових проекти, присвячені українському авангарду – «Авангард. АРМУ. Історія» й «Авангард. Культур-Ліга».

Ці виставки відкрито у межах фестивалю Avant-Garde Kyiv Fest – 2025, який проходить у Києві з жовтня по грудень 2025 року й нагадує, що авангард – зокрема, український – є невід’ємною частиною нашої культури й ідентичності.

Отже, перший виставковий проект – «Авангард. АРМУ. Історія» – присвячений діяльності Асоціації революційного мистецтва України («АРМУ»), якій якраз у ці дні виповнюється 100 років. «АРМУ» вважається найбільшим у світі угрупуванням митців.

Учасники «АРМУ» хотіли поєднати все з усім: кубізм із вишивкою, футуризм із рушником, візантійські мозаїки — з бунтарським духом.

Тож Їхнє «творче кредо» була вельми простим і формулювалось приблизно так: «Якщо світ не розуміє нашого нового мистецтва, то тим гірше для світу».

Серед експонатів виставки «Авангард. АРМУ. Історія» – роботи найяскравіших представників українського авангарду – Володимира Татліна, Миколи Глущенка, Марії Котляревської, Оксани Павленко, Василя Седляра, Івана Падалки, Олександра Богомазова, Вадима Меллера, Віктора Пальмова, Онуфрія Бізюкова, Михайла Бойчука, Анатоля Петрицького, Василя Касіяна, Олександра Довгаля, Михайла Жука, Миколи Рапая, Олександра Хвостенка-Хвостова, й, нарешті, вищезгаданого  Василя Єрмилова.

Таким чином, в експозиції «Авангард. АРМУ. Історія» преставлено широкий спектр стилістичних направлень авангардного образотворчого мистецтва.

Тут можна познайомитися майже з усіма течіями українського авангарду – від монументально-синтетичного «бойчукізму» з його синкретичними художніми формами, поверненням до історичної спадщини й використанням темпери замість олії до візуально яскравого і концептуально суворого конструктивізму, який характеризується строгістю, геометричністю й лаконічністю форм та сміливими кольорами.

Другий виставковий проект – «Авангард. Культур-Ліга» – презентує глядачам роботи учасників єврейської культурно-просвітницької організації «Культур-Ліга».

Слід зазначити, що «Культур-Ліга» була утворена у Києві та діяла у 1918–1924 роках як в Україні, так і в інших регіонах колишньої імперії і навіть у деяких країнах Західної Європи.

До появи АРМУ «Культур-Ліга» була найбільшим мистецьким об’єднанням, до її складу входили українські авангардисти єврейського походження.

На виставці «Авангард. Культур-Ліга» представлено роботи митців, які поєднали український авангард із єврейською художньою традицією – зокрема, Мане Каца, Давида Штеренберга, Абрама Маневича, Осипа Цадкіна й, нарешті, зірки світового масштаба Марка Шагала.

Проєкт«Авангард. Культур-Ліга» реалізовано у партнерстві з Посольством Ізраїлю в Україні, Ізраїльським культурним центром у Києві «Натів» та Почесним консульством Ізраїлю у Західному регіоні України.

Отже, адміністрація Музею Авангарду запрошує усіх поціновувачів мистецтва відвідати виставки  «Авангард. АРМУ. Історія» та «Авангард. Культур-Ліга».

Експозиції можна відвідати з середи по неділю з 12:00 до 19:00 (каса працює до 18:30) за адресою м. Київ, вул. Липська 16, 1 поверх – тож, як то кажуть, приємного перегляду.

Фото з відкритих джерел